сторінка логопеда
вчитель-логопед ДНЗ №2 м.Радехів
Булавчук Ольга Василівна
Щоб вчасно помітити мовленнєві порушення у дитини і звернутися до фахівців (логопеда, дефектолога, психолога, невролога, хірурга, сурдолога), дуже важливо знати норми мовленнєвого розвитку.
Етапи розвитку мовлення досить умовні, тому що кожна людина засвоює мову індивідуально, але все ж знання основних особливостей розвитку мовлення дозволяє відмежувати норму від патології.
ЕТАПИ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ
|
ОРІЄНТОВНІ ТЕРМІНИ ЗАСВОЄННЯ ДІТЬМИ ЗВУКІВ МОВЛЕННЯ
Вік дитини | 1-2 роки | 2-3 роки | 3-5 років | 5-6 років |
Звуки | [А], [О], [Е], [П], [Б], [М] | [І], [И], [У], [Ф], [В], [Т], [Д], [Н], [К], [Г], [Х], [Й] | [С], [З], [Ц], [Ш], [Ж], [Ч], [ШЧ] | [Л], [Р] |
РУБРИКА
«ВИ ЗАПИТУЄТЕ – ЛОГОПЕД ВІДПОВІДАЄ»
Чи повинна дитина в 3 роки правильно вимовляти всі звуки?
Трирічна дитина ще не повинна правильно вимовляти всі звуки рідної мови, проте має чути правильну чітку вимову від дорослих, але в жодному разі не «сюсюкання».
Коли звертатися до вчителя-логопеда, якщо у дитини порушена звуковимова?/Чи може дитина сама «виговоритися»?
Якщо дитині минуло 4 роки, а вона не вимовляє основні групи звуків, то думка, що дитина «виговориться» є хибною. Слід якомога швидше звернутись до фахівців.
Дитині вже 2 роки, а вона ще не говорить… Що робити?
Це може свідчити про наявність у малюка затримки мовленнєвого розвитку (ЗМР). Потрібно вжити таких заходів:
• перевірити слух дитини, зробивши аудіограму;
• звернутися до невропатолога та логопеда, щоб визначити, чи є органічне ураження центральної нервової системи, зокрема мовленнєвих центрів кори головного мозку;
• з’ясувати стан інтелекту в кабінеті дитячого психолога, дефектолога чи психіатра.
Яким має бути мовлення дитини перед школою?
Показники мовленнєвої готовності дитини до школи
• Правильна звуковимова.
• Повністю сформована складова структура, у т.ч. багатоскладових слів.
• Вміння виконувати звуковий аналіз слів.
• Багатий лексичний запас, насичений словами різних частин мови.
• Сформована граматична будова (дотримання правил узгодження слів у роді, числі, відмінку тощо).
• Використання складних синтаксичних конструкцій на позначення часових, просторових, причинно-наслідкових відношень.